Архіви: Експозиції
- від новіших до старіших
- від старіших до новіших
- від А до Я
- від Я до А
Бурдей зі с. Замагора Верховинського р-ну (кін. XVIII ст.)
Бурдей – це маленьке двокамерне (сіни + хата) курне житло гуцула-бідняка, яке зберегло в собі риси давнього примітивного хатнього будівництва. Житлова камера (хата) в плані становить квадрат – 3,6 х 3,6 м, хороми (сіни) – 3,6 х 1,5 м. Зрубна хата зведена з круглого (“віблого”) дерева, всередині влаштована глинобитна долівка (“земля”, “землє”) з трамбованої ріні, […]
Вітряк зі с. Ширівці Хотинського р-ну (поч. ХХ ст.)
На горбку височіє буковинський шестикрилий вітряк, перевезений із с. Ширівці Хотинського р-ну Чернівецької обл.. Cпоруда збудована на початку ХХ століття. Вітряк належить до так званого буковинського типу, для якого характерне те, що верхній ярус (поверх) будівлі нависає над нижнім. Шестикрилий. Стіни каркасу обшиті вертикально дошками. Вся конструкція його тримається на низькому стовпці, спираючись на восьмикутну […]
Водяний млин зі с. Либохора Самбірського р-ну (кін. ХІХ ст.)
Млинарство в Україні має дуже тривалу історію. Зерно здавна мололи на жорнах. Проте згодом з`явилися більш досконалі та продуктивні водяні млини й вітряки, які набули поширення на українських землях. Перша документальна згадка про водяні млини на території України була у 1266 р., коли галицький князь Лев Данилович видав землевласникам Тутенію і Монтеску грамоту на володіння […]
Громадська криниця з с. Вербовець Косівського р-ну (поч. ХХ ст.)
Як правило, при дорозі, коло школи, корчми будували громадські криниці для загального користування. Біля них встановлювали один-два видовбані з колод жолоби, з яких поїли худобу. Підземну частину криниці викладали камінням, наземну частину – робили з дерева. Зрубне цямриння цієї криниці влаштоване зі смерекових брусів, з’єднаних замками «риб’ячий хвіст», без торців. У плані він має форму […]
Громадський дзвін зі с. Комарівка Золочівського р-ну (1887 р.)
Дзвін стояв у центрі села біля народної читальні. Громада обирала сторожа, який щоденно, ранком і ввечері, відбивав години та дзвонив на свята чи в лиху пору. За народним повір’ям, дзвін оберігав село від біди, зокрема, коли він дзвонив, град і грози начебто оминали село. Дзвін із Комарівки встановлений на чотирьохметровому стовпі, над ним гонтовий чотирисхилий […]
Дзвіниця зі с. Хоросно Львівського р-ну (1895 р.)
Дубова каркасна триярусна дзвіниця була споруджена за ініціативи місцевого греко-католицького пароха о. Ореста Коновальця (дядька Євгена Коновальця). Під час пожежі у 1999 р., яка повністю знищила місцеву дерев’яну церкву, вогнем частково була пошкоджена і дзвіниця, проте її конструкція залишилася цілісною. Дах споруди увінчаний металевим хрестом з півмісяцем ковальської роботи. Пам’ятка є типовим зразком сакрального будівництва […]
Довга хата зі с. Шандровець Самбірського р-ну (1909 р.)
Будівля зі с. Шандровець Самбірського р-ну Львівської обл. споруджена в 1909 р. Це приклад так званої «довгої» хати, де під спільним дахом зблоковані житлові і господарські приміщення (стіни, хата, комора, боїще, стайня і стаєнка). Такий тип хати характерний для Західної Бойківщини. Під час сильних дощів та повені, господареві легше було потрапити у господарські приміщення по […]
Експозиція пасічництва
У музеї представлена значна збірка архітектурних пам’яток пасічництва та різночасова колекція вуликів. Вздовж дороги розташована велика (8х8 м) пасіка 1920-х років. з с. Кузьминець Калуського району Івано-Франківської області. Це чотирикутний замкнутий зруб-загорожа з круглих смерекових колод висотою близько 2 м. Всередині експонуються кілька рамкових вуликів, борті і сучасний скляний вулик. На території пасіки можна покуштувати […]
Кіш-комора зі с. Руське Мукачівського р-ну (1913 р.)
Кіш (куш)-комора з с. Руське — громадська господарська спруда. Перший поверх – зрубна комора, де розміщені сусіки (“фершлоки”) для зерна, гелети для муки, мірки. Другий ярус – кіш (“сушарня”), де просушували і обробляли качани кукурудзи і зерно. У коші також було пристосування для лущення кукурудзи. Покрита споруда чотирисхилим гонтовим дахом.
Костел зі с. Язлівчик Золочівського р-ну (1936 р.)
Зведений у 1936 р. на замовлення та за кошти римо-католицької громади Бродівської парафії, яка на той час охоплювала майже два десятка сіл. Римо-католицька громада с. Язлівчик налічувала понад 70 осіб.За матеріалами Архіву еханічної документації у Варшаві автором проекту храму був інженер Стефан Зассовський. Костел є унікальним зразком застосування стилю модерн у дерев’яній сакральній архітектурі і […]